“Щастя існує і в найтемніші часи, якщо не забувати ввімкнути світло”

(Албус Дамблдор із “Гаррі Поттера” Джоан Роулінг)

30 березня наш факультет відсвяткував своє 15-річчя на магічній платформі 9 і 3/4. У дні виснажливої війни ми, як ніколи раніше, потребуємо відчуття захисту, віри в диво й позитивних емоцій. У цьому дописі хочемо привідкрити таємниці закулісся й подякувати всім причетним, хто розділив радість свята й допоміг створити в цей день атмосферу магії для студентів коледжу.

Найперше “дякую” ми кажемо людям, які творили історію цього структурного підрозділу, – це директор коледжу Костянтин Войцехівський, провідний методист закладу Тетяна Руда, викладачі Галина Яцишена й Олена Жупанова, котрі стояли біля витоків запровадження спеціальності “вчитель іноземних мов та зарубіжної літератури”; декани Олена Похилюк та Олена Марценюк, які успішно керували факультетом і продовжують майстерно диригувати філологічною симфонією. Дякуємо першим кураторам, Вікторії Будняк, Олені Майданик, Ользі Комасюк, Ользі Самоєнко та Людмилі Кобзаренко, що не побоялися взяти під своє професійне крило юних філологів.

Дякуємо кураторам і студентам, завдяки яким це дійство стало можливим. Вони і наша креативна команда, і наше натхнення, і, безперечно, наша надія на світле майбутнє.

Нам надзвичайно приємно, що на перший, доволі скромний, 15-річний ювілей факультету завітали очільники міста – Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної Ради, та Ярослав Якубовський, заступник директора Департаменту гуманітарної політики, начальник управління. Удвічі приємніше, що тематика свята відгукнулася і в серцях молоді, і в душах представників старшого покоління.

Концепт річниці народився в деканаті факультету завдяки деканові Олені Марценюк і секретареві Анні Палій. Романи про Гаррі Поттера давно стали універсаліями багатьох дитячих сюжетів, у яких добро завжди перемагає зло. Саме тут зійшли зірки й галиктики: ми потребуємо світлої магії, життєствердної історії про перемогу світла над темрявою, а ще нам просто необхідна втеча, хоч на кілька годин, від моторошних картин реальності. Найкращий варіант це зробити – поринути у світ фентезі. Над сценарієм чаклували потужною командою: найкраща сценаристка Вінниці Юлія Каленич, заступник декана з виховної роботи Аліна Сорочан та викладач кафедри зарубіжної літератури та основ риторики Валентина Голованюк, яка за сумісництвом ще й відповідала за репетиції – втілення вигаданого в реальність. Технічну підтримку на найвищому рівні й налаштування звуку забезпечили організатор культурних заходів коледжу Андрій Лавренчук та викладач кафедри теорії й методики музичного виховання Йосип Машталяр.

Над створенням фотозони працювали студенти 11-ІМ та 11-ІМ(б) груп (куратори – Юлія Романуха та Мирослава Юрченко). Оздобленням залу займалися студенти 31-ІМ(б) та 21-Філ(б) груп (куратори – Ірина Головська та Аліна Кушнір). Цю красу візуалізували завдяки референсам Анни Палій та під її чітким керівництвом.

Офіційна частина свята феєрично розпочалася з виконання гімну здобувачів вищої освіти “Gaudeamus”. Хор – студенти 21-Філ(б) групи, підготовка виступу – голова циклової комісії викладачів іноземних мов Олена Жупанова, диригент – декан факультету Олена Марценюк. Крім вітальних слів адміністрації закладу й міста, з привітанням до філологів звернулися декан факультету педагогіки та фінансово-економічної діяльності Олена Майданик та декан факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва Тетяна Агейкіна-Старченко. Приємно, зворушливо й надзвичайно майстерно, як уміють лише в нашому коледжу. Урочистості в стінах коледжу відбувалися завдяки подвигу ЗСУ, про що ні хвилини жоден українець не забуває. Подвигу українських героїв присвячено пісню “Мрія” у виконанні Діани Синиці й танець незламності Лізи й Влада Косаренків.

Святкова частина концерту мала на меті не лише розвагу, а й благодійність: присутні на заході долучилися до ініціативи Вінницької міської ради й VinSmart Центру “Від дитини до дитини”, мета якої – підтримати маленьких балаклійців (про результати обов’язково прозвітуємо окремим дописом).

Ведучими свята були Ольга Чорнокозинська і Євген Кісельов. Євген ще й був на святі виконавцем таких хітів, як “Хай буде весна” й” Вижили”. Роль запрошених Гаррі Поттера й Герміони Гренджер майстерно зіграли Руслан Корчевський і Вікторія Кульбаба. Акторським талантом заполонили серця глядачів Богдана Крамар і Юлія Баклаженко – строгі професорки академії Хогвартс. Танцем Венздей і надзвичайно майстерністю перевтілення здивувала Наталя Александрова. Справжнім хореографічним ритуалом під трек “Дай Бог” загіптонизували глядачів студентки 12-ІМ групи. Заняття СОВ урізноманітнила відеонаочність з метаморфозами викладачів (здається, студенти були в захваті), яку підготувала Аліна Сорочан. Розчулили серця присутніх хлопці-філологи (Євген Кісельов, Руслан Корчевський, Дмитро Васильков, Віталій Гордієнко та Іван Донських) , які, як і Надія Дорофеєва в однойменній пісні, “вижили” в жіночому колективі, усупереч усім негараздам й утискам (жартуємо!). Дебютував на сцені коледжу жанр стендапу: Дмитро Васильков вилив душу щодо непорозумінь, які викликає як знання, так і незнання англійської мови в сучасному світі. У філософській роздуми про силу кохання занурила глядачів Людмила Маслова, виконавши хіт “Another love”. Фінальною нотою святкування став дует Ольги Чорнокозинської та Вікторії Розстальної з піснею “Моя Україна” як підтвердження сили, єдності, незламності й жаги до життя. Жовто-блакитними кульками, символом сміливості й нескореності, сяяла сцена.

Важливо сказати й про тих, хто часто за кадром, – люди, які завдяки фото- й відеозйомці зберегають для нас неймовірні кадри зі щирими емоціями непідробної радості. Завдяки ним момент стає вічністю. Це Ірина Росла, Юлія Кривенко, Юлія Марусіна, а також Анна Палій і Аліна Сорочан, котрі монтували відео для публікації в соцмережах.

Віримо в наших неймовірних студентів, пишаємося згуртованим колективом коледжу, не сумніваємося в українській перемозі й сміливо наближаємо цей день разом. Кожен на своєму фронті. Дякуємо, що в такі буремні часи знайшли час для магії й завітали до нас на гостини. Хай мрії збуваються, а найголовніша – якнайшвидше.

З повагою й любов’ю – деканат філологічного факультету.