«Перші дні дитини в школі» – незабутній, яскравий, але відповідальний та непростий період становлення та адаптації школяра. Саме з цим періодом пов’язана практика здобувачів освіти спеціальності 013 «Початкова освіта» освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» 41-42-Ш груп КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж».

Педагогічна практика «Перші дні дитини в школі» проходила з 1  по 5 вересня 2025 року. В ході її проходження здобувачі освіти спостерігали уроки, заходи, зустрічались з кращими вчителями та вчительками базових шкіл м. Вінниці. Аналізували та ділились ідеями про «Перший урок» у новому навчальному році, присвяченого вшануванню пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Зустрічі з вчителями, консультації методистів з підгрупами практикантів були присвячені обговоренню особливостей й інноваційних можливостей організації початку навчання першокласників в сучасному закладі освіти.

Здобувачки освіти здійснювали пошуково-дослідну роботу з метою визначення найбільш ефективних методів і форм навчання у період адаптації дітей до школа, а керівництво практики, методисти – нові підходи, шляхи та напрями удосконалення практичної підготовки майбутніх фахівців спеціальності «Початкова школа», співпраці й партнерства з вчителями базових шкіл, стейкхолдерів.

До багатьох висновків прийшли усі учасники цієї педагогічної практики, зокрема важливо акцентувати увагу на успіхах дитини, ніколи не вдаватися до групової критики, порівнювати результати роботи тільки з попередніми роботами учня, використовувати групові, інтерактивні та ігрові методи навчання, наочність. І головне – завжди проводити уроки, заняття, заходи  з позитивними емоціями та надихати дітей, їх батьків на активну співпрацю.

Оксана ВЕРЗУН, 42-Ш
Перша зустріч
Зустріч відбулася в онлайн форматі. На ній ми познайомились із вчителем початкових класів Олександром Безщаснюком. Вчитель дівся своїм досвідом і одразу відчувалося, що він дуже дбає про дітей. Він розповів, як проходить перший дзвоник у школі, що це не просто свято, а момент, коли діти вперше знайомляться з новим середовищем, і головне завдання — створити для них радісну, спокійну атмосферу. Він також багато говорив про шкільну їдальню. Здавалося б, звичайне місце, але для нього це ще й простір виховання: там діти вчаться культурі харчування, правильним звичкам, а для деяких це навіть тренування самостійності. Мені сподобалося, як він підкреслив, що завжди приділяє увагу дітям, які потребують допомоги в таких побутових моментах.
Важливим було і його ставлення до батьків. Учитель розповів, що ще до початку навчання намагається налагодити з ними контакт, пояснити, як можна допомогти дитині адаптуватися, і домовитися про спільні правила. Це дало зрозуміти, що він бачить навчання як спільну роботу школи й родини.
Цікаво було слухати й про маленькі подарунки для дітей. Він вважає, що символічні сувеніри у перші дні навчання допомагають створити святковий настрій і роблять шкільні спогади теплішими.
Найсильніше мене вразила його розповідь про дбайливе ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Учитель наголосив, що для нього важливо, аби кожна дитина почувалася рівною серед інших. Він розповів, що завжди намагається знайти індивідуальний підхід, застосовує спеціальні завдання і тісно співпрацює з асистентом. Це справді показало, що він розуміє цінність інклюзії.

Зустріч 04.09.2025, четвер
Наша онлайн-зустріч цього разу була присвячена темі роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. До нас завітали двоє фахівців із Центру розвитку «Я особливий» – сенсорний терапевт Марія Усата та АВА-терапевт Аліна Огороднійчук. Вони поділилися досвідом своєї роботи та розповіли, як виглядає навчання й виховання в їхньому закладі.
Учителі наголосили, що у Центрі навчаються діти з різними рівнями розвитку і групи формуються не за віком, а за потребами. Такі заняття дуже відрізняються від уроків у звичайній школі: дитина може встати під час уроку, походити чи навіть полежати на підлозі, щоб не було перевантаження. Для когось вивчення однієї літери може тривати кілька місяців, але це нормально, адже головне – поступовий прогрес.
Марія розповіла про сенсорну терапію, яка допомагає дітям краще сприймати світ через органи чуття. Вона навела приклади, коли дитина не може доторкнутися до певних предметів чи боїться гойдалки – і завдання педагога полягає у тому, щоб поступово навчити її приймати нові відчуття.
Аліна зосередила увагу на прикладному аналізі поведінки. Вона працює над тим, щоб діти навчилися реагувати на своє ім’я, гратися разом, спілкуватися й виконувати прості інструкції. Також важливим є корегування небажаної поведінки й навчання новим корисним навичкам.
Фахівці зізналися, що їхня робота не завжди легка, але вони черпають сили у маленьких перемогах своїх вихованців. Особливо цінним було нагадування: дітей з ООП не можна порівнювати з однолітками, головне – дивитися на їхній особистий прогрес, навіть якщо він невеликий. Кожна дитина стає кращою з кожним днем, і завдання педагога – помічати це та підтримувати.
Зустріч залишила дуже тепле враження, адже вона показала, що інклюзивне навчання – це не тільки про спеціальні методики, а насамперед про любов, терпіння й бажання бачити у кожному маленьку особистість.

Крістіна ГОРБАЧИК, 42-Ш
Зустрічі показали, що робота з дітьми, зокрема з тими, які мають особливі освітні потреби, потребує терпіння, уважності та вміння знаходити індивідуальний підхід. Кожна дитина у класі — особлива, зі своїми потребами, емоціями та можливостями. Важливо не порівнювати дітей між собою, а бачити їхній власний прогрес і цінувати навіть маленькі кроки вперед.
Особливу роль відіграє спілкування: коли з дітьми говорити, пояснювати, цікавитися їхнім настроєм, вони стають більш відкритими, дисциплінованими та впевненими у собі. Учитель має бути не лише наставником, а й другом, готовим вислухати, підтримати, дати час на підготовку чи відпочинок.
Приклади з практики довели, що правильний підхід до навчання, створення доброзичливої атмосфери, врахування індивідуальних особливостей допомагають дітям краще вчитися, розвиватися й почуватися комфортно у класі. А для вчителя найбільшою нагородою є бачити щирі усмішки учнів і їхній поступовий розвиток.

Аліна ТАРАН, 41-Ш
Проходження педагогічної практики «Перші дні дитини в школі» стало для мене надзвичайно цінним та корисним досвідом. Попри те, що практика відбувалася дистанційно, вона була наповнена цікавою та важливою інформацією. Цей звіт є моїм аналізом отриманих знань та вражень.
Перші дні практики були присвячені темі адаптації першокласників. Вчитель початкових класів, Олександр Безщаснюк, надзвичайно детально і захопливо розповідав про те, як проходить кожен день дітей у школі. Він поділився своїм досвідом створення комфортного та сприятливого середовища для наймолодших учнів. Ми дізналися, як формувати в дітей відчуття безпеки, як зацікавити їх навчальним процесом та як допомагати їм долати перші труднощі. Інформація була подана з практичними прикладами, що дозволило краще зрозуміти методи роботи вчителя. Я високо оцінюю професіоналізм Олександра та його здатність передати свій досвід у доступній формі.
Особливе враження на мене справила лекція, присвячена роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). Учителі, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, Аліна та Марія, представили глибокий аналіз цієї теми. Вони наголосили на тому, що таких дітей не варто боятися, оскільки вони, як і всі інші, потребують розуміння, підтримки та прийняття. Вони розповіли про важливість інклюзії й ми дізналися про ефективні методи взаємодії з дітьми з ООП. Ця частина практики розширила моє уявлення про роль вчителя як фасилітатора, що створює простір для розвитку кожної дитини, незалежно від її особливостей.
Кульмінацією практики стало знайомство з інноваційними освітніми програмами для початкової школи. В останній день нам випала нагода послухати досвідчених вчителів Ольгу Коцюрубу та Марину Драбович, які поділилися своїми знаннями про програми «Світ чекає крилатих» та «Інтелект України».
Ці програми були неймовірно цікавими та дали мені нове бачення сучасного навчального процесу. Програма «Світ чекає крилатих» вразила мене своєю творчою спрямованістю, інтеграцією різних предметів та розвитком критичного мислення в учнів. З іншого боку, освітня програма «Інтелект України» зацікавила своєю структурою, спрямованою на розвиток логіки, пам’яті та уваги. Я почерпнула для себе багато цікавих ідей та методик, які хотіла б застосувати у майбутній професійній діяльності.
Загалом, практика «Перші дні дитини в школі» стала для мене справжнім відкриттям. Я переконалася, що дистанційний формат може бути не менш ефективним, ніж очний, якщо він наповнений змістовним матеріалом та цікавими розповідями про досвід вчителів. Цей досвід навчив мене багатьом речам: від розуміння психології першокласників до знайомства з інноваційними освітніми підходами. Це був дуже корисний етап у моєму житті, який зміцнив моє бажання стати вчителем і надихнув на подальше розширення педагогічного досвіду.

Анастасія ПАНЧЕНКО, 41-Ш
Практика «Перші дні дитини в школі», що проходила у форматі онлайн, стала для мене надзвичайно цінним досвідом. Кожна зустріч відкривала нові грані роботи сучасного вчителя початкової школи, допомогла зрозуміти, наскільки важливими є перші дні навчання для дитини та як педагог може сприяти її успішній адаптації.
Особливе враження справила зустріч з креативним учителем 1-го класу, який поділився власними напрацюваннями щодо організації перших уроків та створення доброзичливої атмосфери в класі. Наступна зустріч з ним дозволила глибше зануритися у тему адаптації першокласників: ми дізналися про методи подолання тривожності, залучення дітей до спільної діяльності та формування позитивного ставлення до школи.
Не менш важливою була зустріч з учителями, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами. Вони розповіли про індивідуальний підхід, необхідність тісної співпраці з батьками та колегами, а також про ті труднощі й водночас досягнення, які супроводжують інклюзивну освіту.
Зустріч із вчителькою, яка працює за програмою «Світ чекає крилатих», дала можливість побачити, як інноваційні методики сприяють розвитку творчості, мислення та самовираження дітей. Це ще раз підкреслило, що дитина в центрі навчання — ключовий принцип Нової української школи.
Також цікавою була розмова з учителькою, яка працює за програмою «Інтелект України». Ми ознайомилися з особливостями цієї системи навчання, її вимогами та можливостями, які вона відкриває перед учнями.
Загалом, практика була надзвичайно корисною та мотивуючою. Кожна зустріч поглибила мої знання про роботу сучасного педагога, дала нові ідеї для майбутньої професійної діяльності та ще раз переконала, що перші дні дитини в школі — надзвичайно відповідальний і важливий період, у якому вчитель відіграє ключову роль.

Віталіна БЕРЕЗОВСЬКА, 41-Ш

Протягом чотирьох днів практики ПДДШ я отримала багато інформації, якою, безсумнівно, можна і потрібно скористатися у майбутній роботі. Найбільше мене вразили зустрічі за участі Олександра Безщаснюка: його відданість своїй справі, знання особливостей дитячої психології, безлічі цікавих методів, підходів до освітнього процесу вражає. Особливо до душі мені припала озвучена ним теза про те, що “школа повинна бути відкриттям до дитини”.
Було дійсно цікаво дізнатися більше про адаптацію дітей, зміну їх поведінки протягом першого тижня з перших вуст, фактично “у прямому ефірі”.
Звичайно ж, важливим було наголосити про роботу з учнями з ООП. Інформація, озвучена фахівцями під час конференцій, дала мені розуміння, як створювати комфортне середовище абсолютно для кожної дитини.
Окрім цього, особисто мені було цікаво поглибити свої знання у різноманістності освітніх програм. Ольга Коцюруба розповіла про програму “Світ чекає крилатих”, а Марина Драбович, з якою я вже мала нагоду попрацювати під час проходження практики у літньому пришкільному таборі, поділилася досвідом роботи за програмою “Інтелект України”.
Для мене ця практика, безумовно, була часом, проведеним із користю для своєї професійної діяльності. Завдяки спілкуванню з людьми, які настільки глибоко знаються у сфері освіти, я зрозуміла, що перші дні у школі – це не лише знайомство дитини з навчанням, а й великий шанс для вчителя створити атмосферу довіри в класі і мотивації до навчання.

Марія РОМАНКІВ, 41-Ш

Незважаючи на те, що практика тривала лише один тиждень, цей час був максимально насиченим та продуктивним.
Особливі враження залишили зустрічі з Безщаснюком Олександром – креативним учителем, який поділився своїм багатим досвідом роботи з першокласниками. Було надзвичайно цікаво дізнатися, як він знаходить підхід до дітей, зацікавлює їх з перших днів навчання. Мене вразили його методи: використання ігор, проведення ранкового кола привітання, а також запровадження внутрішньої «валюти» — л-коїнів та жетонів. Окремо варто відзначити його ідею мотивації, коли дитина отримує можливість посидіти на вчительському місці. Це створює позитивну атмосферу та стимулює учнів.
Також дуже інформативними були зустрічі з Марією та Аліною, які поділилися новою для мене інформацією й цікавими практичними порадами, щодо роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби.
Завдяки Ользі Коцюрубі та Марині Драбович я отримала можливість ближче познайомитися з альтернативними програмами НУШ — «Світ чекає крилатих» та «Інтелект України». Я дізналася, як саме відбувається адаптація дітей, якими є особливості залучення учнів і створення позитивної атмосфери вже з перших днів у школі.
Під час практики я мала змогу не тільки поглибити свої знання й практичні навички, а й представити власні ідеї щодо того, як можна зацікавити дітей на початку їхнього навчального шляху.
Я щиро рада та вдячна за можливість бути частиною таких зустрічей. Вони подарували мені нові знання, досвід і натхнення, які я обов’язково використаю у своїй майбутній педагогічній діяльності.